вмочити —
вмочи́ти 1 дієслово доконаного виду занурити в щось рідке вмочи́ти 2 дієслово доконаного виду зробити мокрим
Орфографічний словник української мови
вмочити —
I див. вмочати I. II див. умочати I.
Великий тлумачний словник сучасної мови
вмочити —
ВМОЧИ́ТИ¹ див. вмоча́ти¹. ВМОЧИ́ТИ² див. умоча́ти¹.
Словник української мови у 20 томах
вмочити —
вмочи́ти: ◊ вмочи́ти вар'я́та → вар'ят
Лексикон львівський: поважно і на жарт
вмочити —
вмоча́ти / вмочи́ти па́льці у що і без додатка. Втручатися у що-небудь, бути причетним до якоїсь справи. Десь угорі політики збагнули, що ще не відомо, куди поведуть завтра події, то й не стали вмочати пальці (З журналу). вмочи́ти в молоко́, жарт.
Фразеологічний словник української мови
вмочити —
МОЧИ́ТИ (робити мокрим), НАМО́ЧУВАТИ, ЗАМО́ЧУВАТИ, ЗМО́ЧУВАТИ, УМОЧА́ТИ (ВМОЧА́ТИ), УМО́ЧУВАТИ (ВМО́ЧУВАТИ) (робити мокрим, торкаючись рідини); ОБМО́ЧУВАТИ (занурюючи в рідину); ПРОМО́ЧУВАТИ (просочуючи якоюсь рідиною); ПІДМО́ЧУВАТИ...
Словник синонімів української мови