вмуровувати

ВМУРО́ВУВАТИ (УМУРО́ВУВАТИ), ую, уєш, недок., ВМУРУВА́ТИ (УМУРУВА́ТИ), ую, уєш, док., перех. Муруванням укріплювати щось у чому-небудь.

[Колодязь:] Він [чоловік] береги мої, тепер травою вкриті. Вмурує в камені, з далеких скель відбиті, І грати тут постановить (Щог., Поезії, 1958, 292);

1913 р. в центрі с. Надієва.. на честь великого поета [Т. Шевченка] також було споруджено скелю-обеліск. Не маючи особливо великих коштів, автори вмурували в скелю емалевий портрет Т. Г. Шевченка з текстом "Заповіту" (Нар. тв. та етн., 2, 1964, 73).

Значення в інших словниках

1. вмуровувати — вмуро́вувати дієслово недоконаного виду  Орфографічний словник української мови
2. вмуровувати — (умуровувати), -ую, -уєш, недок., вмурувати (умурувати), -ую, -уєш, док., перех. Муруванням укріплювати щось у чому-небудь.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. вмуровувати — ВМУРО́ВУВАТИ (УМУРО́ВУВАТИ), ую, уєш, недок., ВМУРУВА́ТИ (УМУРУВА́ТИ), у́ю, у́єш, док., що. Муруванням укріплювати, закріплювати щось у чому-небудь.  Словник української мови у 20 томах