внутрішньо
ВНУ́ТРІШНЬО. Присл. до вну́трішній 2.
Ми, з одного боку, через ту нашу любов внутрішньо виростали (Коб., III, 1956, 181);
Існує думка, що перекладач має право і повинен перекладати тільки ті речі, які йому внутрішньо близькі, тільки тих авторів, з якими він почував себе спорідненим (Рильський, III, 1956, 129).
Словник української мови (СУМ-11)