вовняний

ВО́ВНЯ́НИЙ, а, е. Прикм. до во́вна.

Очі позападали, червоні, запалені та вогкі від вовняного пороху, диму та пізньої роботи (Л. Укр., IV, 1954, 212);

// Вигот. з вовни.

Клим вийняв з-за пазухи шматок вовняної матерії (Н.-Лев., III, 1956, 355);

Марія накинула на плечі теплу вовняну хустку (Коз., Вісімсот.., 1953, 51).

Значення в інших словниках

1. вовняний — во́вня́ний прикметник  Орфографічний словник української мови
2. вовняний — -а, -е. Прикм. до вовна. || Вигот. з вовни.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. вовняний — ВО́ВНЯ́НИЙ, а, е. 1. Пов'язаний з вовною (у 2–4 знач.). Очі позападали, червоні, запалені та вогкі від вовняного пороху, диму та пізньої роботи (Леся Українка); Вовняна промисловість – одна з найстаріших підгалузей текстильної промисловості (з наук. літ.  Словник української мови у 20 томах
4. вовняний — ВО́ВНЯ́НИЙ (виготовлений з вовни), ШЕРСТЯНИ́Й. Вовняні тканини; Шерстяна хустка.  Словник синонімів української мови
5. вовняний — Вовняний, -а, -е Шерстяной. Аф. 319.  Словник української мови Грінченка