вогнястий

ВОГНЯ́СТИЙ, а, е, рідко. Те саме, що вогни́стий.

Край неба неначе, хто запалив, горить, аж гоготить, знизу почали вже викидатися і вогнясті іскорки (Мирний, І, 1954, 66);

Заховане за стіною сонце десь над Костянтиновим поставило високі вогнясті стовпи (Ле, Україна, 1940, 38).

Значення в інших словниках

1. вогнястий — -а, -е, рідко. Те саме, що вогнистий.  Великий тлумачний словник сучасної мови
2. вогнястий — ВОГНЯ́СТИЙ, а, е, рідко. Те саме, що вогни́стий. Край неба неначе хто запалив, горить, аж гоготить, знизу почали вже викидатися і вогнясті іскорки (Панас Мирний); Заховане за стіною сонце десь над Костянтиновим поставило високі вогнясті стовпи (Іван Ле).  Словник української мови у 20 томах
3. вогнястий — див. світлий  Словник синонімів Вусика