водоверть

ВОДОВЕ́РТЬ, і, ж., рідко. Те саме, що вир.

Гуде, Вирує чорна водоверть (Перв., З глибини, 1956, 238);

*Образно. Вокзальна метушня захопила Максима в свою водоверть (Ткач, Арена, 1960, 231).

Значення в інших словниках

1. водоверть — водове́рть іменник жіночого роду рідко  Орфографічний словник української мови
2. водоверть — -і, ж., рідко. Те саме, що вир.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. водоверть — ВОДОВЕ́РТЬ, і, ж., розм. Те саме, що вир. Навкруги вирувала, пінилась стрімка вода, і річка вийшла з берегів, несучи у водоверті ломаччя, солому – все, що змила з доріг і долин... (К. Гриб); Гуде, Вирує чорна водоверть (Л.  Словник української мови у 20 томах
4. водоверть — див. вир  Словник синонімів Вусика
5. водоверть — ВИР (місце в річці, морі тощо з круговим рухом води), КОЛО́ВОРОТ, НУРТ, ЧОРТОРИ́Й підсил., КРУТІ́Ж, КРУГОВЕ́РТЬ, ВОДОВЕ́РТЬ рідше, КОЛО́ВЕРТЬ рідше, КРУТОВЕ́РТЬ рідше, НУ́РТА рідше, НУРТИНА́ рідше, НУРТО́ВИЩЕ рідше, КРУГОВОРО́Т рідше...  Словник синонімів української мови