волосатий

ВОЛОСА́ТИЙ, а, е. Покритий волоссям.

На вершинах Паміру альпіністи розшукували волосату снігову людину (Руд., Остання шабля, 1959, 568);

// Який густо заріс волоссям.

Бугров.. наставив проти вогню широкі волосаті груди, що розривалися з кашлю (Мик., II, 1957, 276);

// Який має довге волосся на голові.

Вчився я в школі.. Вчили попівна-вчителька та волосатий піп (Донч., І, 1956, 483).

Значення в інших словниках

1. волосатий — волоса́тий прикметник  Орфографічний словник української мови
2. волосатий — -а, -е. Покритий волоссям. || Який густо заріс волоссям. || Який має довге волосся на голові.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. волосатий — ВОЛОСА́ТИЙ, а, е. 1. Покритий волоссям. Морок у глибині віків. Дикі волосаті люди крадькома пробираються первісним лісом (С. Добровольський); На вершинах Паміру альпіністи розшукували волосату снігову людину (М. Руденко); Волосатий був Книш страшенно.  Словник української мови у 20 томах
4. волосатий — А, -е. Надійний. Гарний, волосатий варіант. ◇ Волосата рука — надійна людина, протекція.  Словник сучасного українського сленгу
5. волосатий — (-ого) мол. 1. Неформал з довгим волоссям. БСРЖ, 105; ПСУМС, 15. 2. Надійний (про людину). Волосатий чувак. ПСУМС, 15.  Словник жарґонної лексики української мови