волоський

ВОЛО́СЬКИЙ, а, е. Прикм. до воло́хи.

Князь.. Вишневецький був жонатий з дочкою волоського господаря Раїною Могилою (Стор., І, 1957, 365);

Ніжно співали скрипки польські народні мотиви, волоські та угорські пісні (Тулуб, Людолови, І, 1957, 95).

Воло́ський горі́х:

а) південне горіхове дерево.

Кругом хати росли старі велетенські волоські горіхи (Н.-Лев., II, 1956, 223);

б) плід такого дерева.

Гордій бере з тарілки жовтий волоський горіх і розбиває його обережно молотком (Донч., І, 1956, 412).

Значення в інших словниках

1. волоський — воло́ський прикметник волоський прикметник  Орфографічний словник української мови
2. волоський — [волос'кией] м. (на) -кому /-к'ім, мн. -к'і  Орфоепічний словник української мови
3. волоський — -а, -е. Прикм. до волохи. Волоський горіх — а) південне горіхове дерево; б) плід такого дерева.  Великий тлумачний словник сучасної мови
4. волоський — ВОЛО́СЬКИЙ, а, е. Прикм. до воло́хи і Волощина. Ніжно співали скрипки польські народні мотиви, волоські та угорські пісні (З. Тулуб); Грілося панство під час облоги, пило волоські вина, пишалось своїм заповзяттям (Б.  Словник української мови у 20 томах
5. волоський — волоський італійський (ст): Купуйте! То чудові волоські мешти! Остання пара (Авторка) ◊ Волоська це́рква церква Успіння Пресвятої Богородиці на вул. Руській: По екзорті гімназія йшла на богослуження до Волоської церкви...  Лексикон львівський: поважно і на жарт
6. волоський — Румунський  Словник застарілих та маловживаних слів
7. волоський — Воло́ський, -ка, -ке  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
8. волоський — Волоський, -а, -е Румынскій. Насіння з волоських гарбузів. Сим. 209. волоські горіхи. Грецкіе орѣхи, Juglans regia L. Анн. 180. Поминулися в саду яблучка, ще й волоські горішки. Грин. ІІІ. 225.  Словник української мови Грінченка