волочильний

ВОЛОЧИ́ЛЬНИЙ, а, е, техн. Признач. для волочіння (в 2 знач.).

Для оснащення Артемівського заводу кольорового прокату було одержано велику партію нового прокатного і волочильного устаткування (Рад. Укр., 30. IV 1959, 3).

Значення в інших словниках

1. волочильний — волочи́льний прикметник техн.  Орфографічний словник української мови
2. волочильний — -а, -е, тех. Признач. для волочіння (у 2 знач.).  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. волочильний — ВОЛОЧИ́ЛЬНИЙ, а, е, техн. Признач. для волочіння (у 2 знач.). Проводять волочіння на волочильних станах звичайно при кімнатній температурі (з наук. літ.); Тепер поширені волочильні дошки із вставленими фільєрами (з наук.-техн. літ.  Словник української мови у 20 томах