Словник української мови в 11 томах

воліктися

ВОЛІКТИ́СЯ див. волокти́ся.

Словник української мови (СУМ-11)

Значення в інших словниках

  1. воліктися — волікти́ся дієслово недоконаного виду розм.  Орфографічний словник української мови
  2. воліктися — див. волоктися.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. воліктися — ВОЛІКТИ́СЯ див. волокти́ся.  Словник української мови у 20 томах
  4. воліктися — див. іти  Словник синонімів Вусика
  5. воліктися — БЛУКА́ТИ (ходити або їздити по світу, часто змінюючи місце перебування, або взагалі з місця на місце, не знаходячи собі постійного пристановища), МАНДРУВА́ТИ, БРОДИ́ТИ розм., КОЧУВА́ТИ розм., МОТА́ТИСЯ розм., ВЕ́ШТАТИСЯ розм., ВОЛОЧИ́ТИСЯ розм.  Словник синонімів української мови