Словник української мови в 11 томах

ворса

ВО́РСА, и, ж. Густий пушок з коротких волокон на поверхні деяких тканин.

На.. барабанах сукно хватали довгі ряди ворсильних колючих шишок і наводили на йому блискучу ворсу (Н.-Лев., II, 1956, 97);

Сагайдачний не ворухнувся, — лежав, випроставши руки на ковдрі, пестив пучками ворсу і дивився у стелю (Тулуб, Людолови, II, 1957, 580).

Словник української мови (СУМ-11)

Значення в інших словниках

  1. ворса — во́рса іменник жіночого роду  Орфографічний словник української мови
  2. ворса — -и, ж. Густий пушок із коротких волокон на поверхні деяких тканин.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. ворса — ВО́РСА див. ворс.  Словник української мови у 20 томах
  4. ворса — див. волосся  Словник синонімів Вусика