воскований
ВОСКО́ВАНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до воскува́ти;
// У знач. прикм.
Гладка воскована підлога, мальовані стіни.. — ось що передусім насувалося оку (Фр., VIII, 1952, 328);
Барвистими плямами падало світло крізь кольорові шибки на восковану долівку і лави (Тулуб, Людолови, II, 1957, 450).
Словник української мови (СУМ-11)