впаювання —
впа́ювання іменник середнього роду
Орфографічний словник української мови
впаювання —
(упаювання), -я, с. Дія за знач. впаювати.
Великий тлумачний словник сучасної мови
впаювання —
ВПА́ЮВАННЯ (УПА́ЮВАННЯ), я, с. Дія за знач. впа́ювати 1. Близькою до скані в добу Київської Русі була зернь – упаювання дрібнесеньких золотих або срібних кульок на поверхню прикраc (з навч. літ.
Словник української мови у 20 томах