вперемішку
ВПЕРЕ́МІШКУ (УПЕРЕ́МІШКУ), присл., розм. Те саме, що впере́міш.
Зелені, як морська хвиля, смарагди вперемішку з червоними рубінами облямовували всю ікону (Донч., III, 1956, 143);
Орловці з криничанами, склавшись в одну гарбу, ішли тепер разом, вперемішку (Гончар, Таврія.., 1957, 83).
Словник української мови (СУМ-11)