впиватися

ВПИВА́ТИСЯ¹ (УПИВА́ТИСЯ), а́юся, а́єшся, недок., ВПИ́ТИСЯ (УПИ́ТИСЯ), увіп’ю́ся, увіп’є́шся і уп’ю́ся, уп’є́шся, док.

1. у що. Присмоктуватися до кого-,чого-небудь.

Кожна пташка стрепенулась; З вітки злітує [злітає] на вітку, І метелик впився в квітку (Щог., Поезії, 1958, 181);

// Припадати (губами).

Обвила [Мокрина] свої.. руки кругом його шиї і впилась в його губи своїми.. губами (Н.-Лев., II, 1956, 236);

— Серце моє! Галочко! — не витерпів він і.. п’явкою упився у її повну щічку (Мирний, IV, 1955, 150);

// чим і без додатка, перен. Міцно вхоплюватися, вчіплюватися.

Кинулася [мати] до Ганнусі І в коси впилася (Шевч., І, 1951, 167);

Його пальці впиваються в струну (Вас., І, 1959, 109);

Олена, впившись пальцями в тин, довго стояла на другому боці вулиці (Скл., Хазяїни, 1948, 231).

2. Глибоко входити, проникати в що-небудь (про тонкі, гострі предмети); встромлятися.

Мов з води В огонь попав він: колючки густі Щокрок йому впивалися у тіло (Фр., X, 1954, 359);

Терешко відчув, як боляче впилися Софіїні нігті в його долоню (Шиян, Гроза.., 1956, 375);

// чим. Всаджувати, встромляти (зуби, жало, кігті тощо).

Собака впивається зубами в тіло (Хижняк, Тамара, 1959, 197);

Своїми острими пазурами впився Кіт Кабанові в хвіст і почав гризти його зубами (Фр., IV, 1950, 90).

◊ Впива́тися (впи́тися) очи́ма (по́глядом) в кого — що — не відводячи очей, дивитися на кого-, що-небудь.

— Ну, ще не йдеш до свого? — впивається [батько] очима в налиту болем постать доньки (Стельмах, І, 1962, 600);

Загледівши Мурашка, юродивий впився в нього злим, розпаленим поглядом (Гончар, Таврія.., 1957, 192);

Шерхне в бур’яні — кинеться [Федорка], у темряву пильно очима уп’ється (Головко, І, 1957, 233).

ВПИВА́ТИСЯ² див. упива́тися¹.

Значення в інших словниках

1. впиватися — впива́тися 1 дієслово недоконаного виду присмоктуватися; встромлятися впива́тися 2 дієслово недоконаного виду насичуватися; п'яніти  Орфографічний словник української мови
2. впиватися — Підхмелятися, хмеліти, п'яніти; (сонцем) втішатися, чаруватися, зазнавати насолоди від; док. УПИТИСЯ, ф. надудлитися, насмоктатися, налигатися, набратися.  Словник синонімів Караванського
3. впиватися — I (упиватися), -аюся, -аєшся, недок., впитися (упитися), увіп'юся, увіп'єшся і уп'юся, уп'єшся, док. 1》 у що. Присмоктуватися до кого-, чого-небудь. || Припадати (губами). || чим і без додатка, перен. Міцно вхоплюватися, вчіплюватися.  Великий тлумачний словник сучасної мови
4. впиватися — ВПИВА́ТИСЯ¹ (УПИВА́ТИСЯ), а́юся, а́єшся, недок., ВПИ́ТИСЯ (УПИ́ТИСЯ), увіп'ю́ся, увіп'є́шся і уп'ю́ся, уп'є́шся, док. 1. у що. Присмоктуватися до кого-,чого-небудь. Кожна пташка стрепенулась; З вітки злітує [злітає] на вітку, І метелик впився в квітку (Я.  Словник української мови у 20 томах
5. впиватися — Ається, 3-я ос. одн., недок. Захоплювати, заполоняти думки, забирати увагу. Впилося це мені в голову.  Словник сучасного українського сленгу
6. впиватися — впива́тися / впи́тися (вп’ясти́ся) очи́ма (по́глядом, зо́ром) в кого—що, перев. несхв. Пильно, не відриваючись, дивитися на кого-, що-небудь. Сафрон темними, без блиску, очима впивається в Тимофія і говорить якомога спокійніше і голосно (М.  Фразеологічний словник української мови
7. впиватися — ВДИВЛЯ́ТИСЯ (УДИВЛЯ́ТИСЯ) (на) кого-що (дуже пильно, уважно дивитися кудись, на кого-, що-небудь), ВГЛЯДА́ТИСЯ (УГЛЯДА́ТИСЯ), ПРИДИВЛЯ́ТИСЯ до кого-чого, на кого-що й без додатка, ПРИГЛЯДА́ТИСЯ до кого-чого, кому, чому й без додатка...  Словник синонімів української мови