Словник української мови в 11 томах

вполовину

ВПОЛОВИ́НУ (УПОЛОВИ́НУ), присл., рідко. Те саме, що наполови́ну.

Марія була молодша від нього вполовину (Загреб., Спека, 1961, 314).

Словник української мови (СУМ-11)

Значення в інших словниках

  1. вполовину — вполови́ну прислівник незмінювана словникова одиниця рідко  Орфографічний словник української мови
  2. вполовину — (уполовину), присл., рідко. Те саме, що наполовину.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. вполовину — ВПОЛОВИ́НУ (УПОЛОВИ́НУ), присл., рідко. Те саме, що наполови́ну. Марія була молодша від нього вполовину (П. Загребельний); Правда, в понеділок продавців і покупців було майже вполовину менше і шеф не приїздив на роботу (А. Кокотюха).  Словник української мови у 20 томах
  4. вполовину — НАПОЛОВИ́НУ (у розмірі або обсязі, що охоплює половину кого-, чого-небудь), ПІ́В-НА-ПІ́В розм., ВПОЛОВИ́НУ (УПОЛОВИ́НУ) рідко; ВДВО́Є (УДВО́Є), ВДВІ́ЧІ (УДВІ́ЧІ) (при показі збільшення або зменшення ознаки, кількості, розміру тощо).  Словник синонімів української мови
  5. вполовину — Вполови́ну, присл.  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)