впорскувати
ВПО́РСКУВАТИ (УПО́РСКУВАТИ), ую, уєш, недок., ВПО́РСНУТИ (УПО́РСНУТИ), ну, неш, док., перех. Шприцом вливати рідину під шкіру, у вену.
При захворюванні на дифтерію впорскують сироватку крові імунізованих коней (Шк. гігієна, 1954, 299);
Хворій робили штучне дихання і впорскували під шкіру різні.. ліки (Трубл., III, 1956, 456);
Оглянув [лікар] решту поранених і наказав фельдшеру з санітарами змінити їм пов’язки, впорснути сироватку проти стовбняка (Кучер, Голод, 1961, 118).
Словник української мови (СУМ-11)