всемогучий
ВСЕМОГУ́ЧИЙ (УСЕМОГУ́ЧИЙ), а, е, заст.
1. Всемогутній.
В кедровій В новій палаті цар не спить, ..А мовчки долі, всемогучий Дере порфіру на онучі (Шевч., II, 1953, 353).
2. у знач. ім. всемогу́чий, чого, ч. Бог.
Вода пінить, човен плине, Допливає середини, Страшні хвилі, страшні кручі.. Допоможи, всемогучий! (Рудан., Тв., 1956, 299).
Словник української мови (СУМ-11)