всенародний
ВСЕНАРО́ДНИЙ (УСЕНАРО́ДНИЙ), а, е. Який охоплює весь народ; загальнонародний.
Ви [М. Лисенко] строїли струни серця нашого на високий лад, — і тепер — чуєте всенародний акорд, що звучить на Вкраїні?! (Коцюб., III, 1956, 252);
Панас Карпович Саксаганський мав щастя здобути собі всенародне вигнання (Рильський, III, 1956, 346);
// Який виявляє, виражає весь народ.
Комуністичній партії, її правильній політиці всенародна сердечна подяка за всі величезні успіхи наші (Тич., III, 1957, 482).
Словник української мови (СУМ-11)