всепереможний
ВСЕПЕРЕМО́ЖНИЙ (УСЕПЕРЕМО́ЖНИЙ), а, е. Який усе перемагає.
На Аркадія зійшов несподіваний захват, раптовий, всепереможний (Коп., Тв., 1955, 362);
Над Києвом стояла всепереможна й радісна весна (Ю. Янов., II, 1954, 88).
Словник української мови (СУМ-11)