всипаний
ВСИ́ПАНИЙ¹ (УСИ́ПАНИЙ), а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до вси́пати;
// вси́пано, безос. присудк. сл.
Вона лічила, скільки кому всипано [борошна] (Мирний, IV, 1955, 26).
ВСИ́ПАНИЙ² див. уси́паний¹.
Словник української мови (СУМ-11)ВСИ́ПАНИЙ¹ (УСИ́ПАНИЙ), а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до вси́пати;
// вси́пано, безос. присудк. сл.
Вона лічила, скільки кому всипано [борошна] (Мирний, IV, 1955, 26).
ВСИ́ПАНИЙ² див. уси́паний¹.
Словник української мови (СУМ-11)