всупереч
ВСУ́ПЕРЕЧ (УСУ́ПЕРЕЧ), прийм., з дав. в. Незважаючи на щось, наперекір чому-небудь.
Кривдунський, всупереч усім приписам і законам, уважав за нормальні відносини судді до мужички, щоб на неї насварити, накричати (Март., Тв., 1954, 119);
Всупереч зовнішній легковажності, Люба напрочуд чесно уміла зберігати таємниці (Гончар, Земля.., 1947, 78).
Словник української мови (СУМ-11)