втихати

ВТИХА́ТИ, ВТИ́ХЛИЙ, ВТИ́ХНУТИ, ВТИХОМИ́РЕНИЙ, ВТИХОМИ́РЕННЯ, ВТИХОМИ́РИТИ, ВТИХОМИ́РИТИСЯ, ВТИХОМИ́РЮВАТИ, ВТИХОМИ́РЮВАТИСЯ, ВТИХОМИ́РЮВАЧ, ВТИША́ТИ, ВТИША́ТИСЯ, ВТИ́ШИТИ, ВТИ́ШИТИСЯ, ВТИ́ШУВАТИ, ВТИ́ШУВАТИСЯ див. утиха́ти, ути́хлий і т. д.

Значення в інших словниках

1. втихати — втиха́ти дієслово недоконаного виду  Орфографічний словник української мови
2. втихати — втихлий, втихнути, втихомирений, втихомирення, втихомирити, втихомиритися, втихомирювати, втихомирюватися, втихомирювач, втишати, втишатися, втишити, втишитися, втишувати, втишуватися див. утихати, утихлий і т. д.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. втихати — ВТИХА́ТИ див. утиха́ти.  Словник української мови у 20 томах
4. втихати — ЗАМОВКА́ТИ (припиняти розмову, спів і т. ін.; переставати видавати які-небудь звуки), ЗМОВКА́ТИ, УМОВКА́ТИ (ВМОВКА́ТИ), МО́ВКНУТИ, ЗАТИХА́ТИ, УТИХА́ТИ (ВТИХА́ТИ), СТИХА́ТИ, ПРИТИХА́ТИ, ПРИМОВКА́ТИ, СТИ́ШУВАТИСЯ, НИ́ШКНУТИ, НІМІ́ТИ підсил.  Словник синонімів української мови