вухастий
ВУХА́СТИЙ, а, е. Те саме, що вуха́тий.
Я вже твердо запевнився, що цей вухастий хлопець знає все, що йому треба (Хотк., І, 1966, 156);
— Ото люди й кажуть: ти вухастий — все прислухаєшся (Автом., Коли розлуч. двоє, 1959, 570).
Словник української мови (СУМ-11)