вшир
ВШИР (УШИ́Р), присл. По ширині, у ширину; протилежне вздовж, вподовж.
Велике село Піски. Розкинулось, розляглося і вздовж, і вшир, і впоперек на рівній низині (Мирний, II, 1954, 81);
Розтягнувши своє лице вшир якимось нечувано широким усміхом, підійшов [золотопромисловець] один крок ближче до мене (Фр., IV, 1950, 375);
— Гляньте, над вікном трамваю висить он рушник ушир! (Тич., II, 1957, 326).
Словник української мови (СУМ-11)