віварій
ВІВА́РІЙ, ю, ч., спец. Приміщення для утримування тварин в умовах, близьких до природних, із навчальною та експериментальною метою.
У невеличких приміщеннях сиділи самітно кролі й собаки.. Юнак догадався, що це — віварій (Донч., III, 1956, 319).
Словник української мови (СУМ-11)