Словник української мови в 11 томах

відбріхування

ВІДБРІ́ХУВАННЯ, я, с., розм. Дія за знач. відбрі́хуватися.

Давид Онопрійович почував, що його відбріхування на нараді нічому не допомогло, і ходив по хаті в пригніченому настрої (Добр., Тече річка.., 1961, 206).

Словник української мови (СУМ-11)

Значення в інших словниках

  1. відбріхування — відбрі́хування іменник середнього роду розм.  Орфографічний словник української мови
  2. відбріхування — -я, с., розм. Дія за знач. відбріхуватися.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. відбріхування — ВІДБРІ́ХУВАННЯ, я, с., розм. Дія за знач. відбрі́хуватися. Давид Онопрійович почував, що його відбріхування на нараді нічому не допомогло, і ходив по хаті в пригніченому настрої (С. Добровольський).  Словник української мови у 20 томах