відбудований
ВІДБУДО́ВАНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до відбудува́ти.
В цвіту — вінку вишневому, У запаху травневому Розкинулась вона: Фашистами плюндрована, Та знову відбудована Кохана сторона (Гірник, Сонце.., 1958, 17);
// У знач. прикм.
Радість цієї творчої праці переливається в гудках відбудованого Донбасу (Рильський, III, 1956, 52);
// відбудо́вано, безос. присудк. сл.
У республіці [УРСР] відбудовано, реконструйовано і споруджено заново високопродуктивні доменні й мартенівські печі (Наука.., 12, 1957, 2).
Словник української мови (СУМ-11)