відвідання
ВІДВІ́ДАННЯ, я, с. Дія за знач. відві́дати.
Це вона [вчителька] тоді, під час мого першого відвідання школи,.. просила відпустити мене (Сміл., Сашко, 1957, 7);
Після одвідання цензури [М. В. Гоголем] тижні минали, як у чарівному сні (Полт., Повість.., 1960, 385);
У 1957 році до неї [Державної публічної бібліотеки АН УРСР] було записано понад 29 тисяч читачів, число їх відвідань досягла за рік близько 480 тисяч (Наука.., 8, 1958, 31).
Словник української мови (СУМ-11)