відвіяний ВІДВІ́ЯНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до відві́яти; // у знач. прикм. Відвіяне зерно. Словник української мови (СУМ-11)
Значення в інших словниках відвіяний — відві́яний дієприкметник Орфографічний словник української мови відвіяний — ВІДВІ́ЯНИЙ, а, е. Дієпр. пас. до відві́яти. Надвечір склали відвіяне зерно (із журн.). Словник української мови у 20 томах