відв’язаний

ВІДВ’Я́ЗАНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до відв’яза́ти.

І кущ трояндовий у полум’ї суцвіть, Чомусь відв’язаний, припну до палі знову (Рильський, Зим. записи, 1964, 73);

// У знач. прикм.

— Як же ж здивувались усі, коли побачили уранці, що одв’язаний ведмідь не втік (Кач., II, 1958, 29).

Значення в інших словниках

1. відв’язаний — Відв’я́заний, -на, -не  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)