відгадка

ВІДГА́ДКА, и, ж. Відповідь на загадку, розв’язання загадки, розкриття таємниці.

За столом тривало пожвавлення, відгадка була справді дотепною (Дмит., Наречена, 1959, 204);

Оце ж і рішенець. І здогадів його, і неясної мрії, Одгадка таємниць і здійснення надії! (Міцк., П. Тадеуш, перекл. Рильського, 1949, 30);

В останні роки життя.. Глібов написав понад 50 віршованих загадок і відгадок (Іст. укр. літ., І, 1954, 316).

Значення в інших словниках

1. відгадка — відга́дка іменник жіночого роду  Орфографічний словник української мови
2. відгадка — -и, ж. Відповідь на загадку, розв'язання загадки, розкриття таємниці.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. відгадка — хохл. (отгадка) розгадка розгадка  Словник чужослів Павло Штепа
4. відгадка — ВІДГА́ДКА, и, ж. Відповідь, яка розкриває загадку, таємницю. За столом тривало пожвавлення, відгадка була справді дотепною (Л. Дмитерко); Оце ж і рішенець. І здогадів його, і неясної мрії, Одгадка таємниць і здійснення надії! (М. Рильський, пер. з тв.  Словник української мови у 20 томах
5. відгадка — Відгадка, -ки ж. Отгадка.  Словник української мови Грінченка