відгородження

ВІДГОРО́ДЖЕННЯ, я, с. Дія за знач. відгороди́ти.

Розрив змісту і форми, штучне відгородження їх з’являється внаслідок одностороннього підходу до твору (Рад. літ-во, 9, 1965, 68).

Значення в інших словниках

1. відгородження — відгоро́дження іменник середнього роду, істота  Орфографічний словник української мови
2. відгородження — -я, с. Дія за знач. відгородити.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. відгородження — ВІДГОРО́ДЖЕННЯ, я, с. Дія за знач. відгороди́ти. Усім своїм єством Кобзар дійшов до вищого розуміння потреб не тільки свого рідного, а кожного народу: потреб єднання проти спільного лиха, а не відгородження національними перегородками (О.  Словник української мови у 20 томах