відкатувати

ВІДКАТУВА́ТИ, у́ю, у́єш, док., перех., розм., рідко. Сильно побити, покалічивши.

Знівечив чоловіка (одкатував) (Номис, 1864, № 4023).

Значення в інших словниках

1. відкатувати — відкатува́ти дієслово доконаного виду розм., рідко  Орфографічний словник української мови
2. відкатувати — -ую, -уєш, док., перех., розм., рідко. Сильно побити, покалічивши.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. відкатувати — ВІДКАТУВА́ТИ, у́ю, у́єш, док., кого, розм., рідко. Сильно побити, покалічивши. Знівечив чоловіка (одкатував) (Номис).  Словник української мови у 20 томах
4. відкатувати — Відкатува́ти, -ту́ю, -єш гл. Сильно избить.  Словник української мови Грінченка