Словник української мови в 11 томах

відключити

ВІДКЛЮЧИ́ТИ див. відключа́ти.

Словник української мови (СУМ-11)

Значення в інших словниках

  1. відключити — відключи́ти дієслово доконаного виду  Орфографічний словник української мови
  2. відключити — див. відключати.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. відключити — ВІДКЛЮЧИ́ТИ див. відключа́ти.  Словник української мови у 20 томах
  4. відключити — (-чу, -чиш) док., кого; мол. Те саме, що вирубити 2. Зловмисники стверджують, що напередодні їхній друг "спілкувався" з повією, яка "відключила" клієнтів якимсь медпрепаратом (ВК, 15.05.2001).  Словник жарґонної лексики української мови
  5. відключити — ВИМИКА́ТИ (припиняти дію чого-небудь, переривати зв'язок із загальною системою електромережі, газопроводу, водопроводу тощо), ВИКЛЮЧА́ТИ, ВІДКЛЮЧА́ТИ (газоабо водопровід); ГАСИ́ТИ рідше (електричне світло). — Док.  Словник синонімів української мови