відкріплюватися
ВІДКРІ́ПЛЮВАТИСЯ, ююся, юєшся і ВІДКРІПЛЯ́ТИСЯ, я́юся, я́єшся, недок., ВІДКРІПИ́ТИСЯ, іплю́ся, і́пишся; мн. відкріпляться; док.
1. Відокремлюватися, відриватися (про що-небудь прикріплене).
2. Зніматися з обліку.
Словник української мови (СУМ-11)