відлежаний
ВІДЛЕ́ЖАНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до відлежа́ти.
Криза минула. У мене були відлсжані боки, спина.. Але я був живий, я переборов смерть! (Минко, Моя Минківка, 1962, 117);
// Який довго пролежав.
Вона.. поцілувала пухку.. руку, що пахла тютюном, ладаном і старими, в землі відлежаними грішми (Стельмах, II, 1962, 233).
Словник української мови (СУМ-11)