Словник української мови в 11 томах

відлупитися

ВІДЛУПИ́ТИСЯ див. відлу́плюватися.

Словник української мови (СУМ-11)

Значення в інших словниках

  1. відлупитися — відлупи́тися дієслово доконаного виду  Орфографічний словник української мови
  2. відлупитися — див. відлуплюватися.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. відлупитися — ВІДЛУПИ́ТИСЯ див. відлу́плюватися.  Словник української мови у 20 томах
  4. відлупитися — ВІДДІЛЯ́ТИСЯ (перев. про що-небудь прикріплене — переставати бути разом із чимось), ВІДОКРЕ́МЛЮВАТИСЯ, ВІДЛУ́ПЛЮВАТИСЯ, ВІДРИВА́ТИСЯ (внаслідок поштовху, потягнення); ВІДСТАВА́ТИ, ВІДПАДА́ТИ, ВІДВА́ЛЮВАТИСЯ (перев.  Словник синонімів української мови
  5. відлупитися — Відлуплюватися, -лююся, -єшся сов. в. відлупитися, -плюся, -пишся, гл. Отлупливаться, отлупиться, откалываться, отколоться.  Словник української мови Грінченка