відліплений
ВІДЛІ́ПЛЕНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до відліпи́ти;
// відлі́плено, безос. присудк. сл.
[Вася:] Піонери ніколи не читають чужих листів… Хоча ось і з другого боку відліплено (Мик., І, 1957, 436).
Словник української мови (СУМ-11)ВІДЛІ́ПЛЕНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до відліпи́ти;
// відлі́плено, безос. присудк. сл.
[Вася:] Піонери ніколи не читають чужих листів… Хоча ось і з другого боку відліплено (Мик., І, 1957, 436).
Словник української мови (СУМ-11)