відліплюватися
ВІДЛІ́ПЛЮВАТИСЯ, юється, недок., ВІДЛІПИ́ТИСЯ, і́питься; мн. відліпля́ться; док. Відокремлюватися, відпадати (про що-небудь приліплене або прилипле); відклеюватися.
Ластівки завжди дивують його своїм інженерним умінням, — тож треба зуміти так зробити, щоб гніздо не відліпилось від жмуття проводів, не впало (Гончар, Тронка, 1963, 40);
*Образно. — Ей, люди! — крикнув Арпад по-угорськи, — може, хтось вийде до нас? Кілька облич одліпилось од вікон (Перв., Материн.. хліб, 1960, 91).
Словник української мови (СУМ-11)