відособлений

ВІДОСО́БЛЕНИЙ, а, е, книжн., рідко. Дієпр. пас. мин. ч. до відосо́бити.

Курс на ізольоване, відособлене від світової співдружності соціалістичних країн будівництво соціалізму неспроможний у теоретичному відношенні, оскільки суперечить об’єктивним законам розвитку соціалістичного суспільства (Програма КПРС, 1961, 18).

Значення в інших словниках

1. відособлений — відосо́блений дієприкметник рідко  Орфографічний словник української мови
2. відособлений — -а, -е, книжн., рідко. Дієприкм. пас. мин. ч. до відособити.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. відособлений — ВІДОСО́БЛЕНИЙ, а, е, рідко. Дієпр. пас. до відосо́бити. Про подобу його [Аспара], як і про повадки у відособлених від світу володіннях, розповідали таке, від чого серце бралося холодом (Д.  Словник української мови у 20 томах
4. відособлений — див. одинокий  Словник синонімів Вусика