Словник української мови в 11 томах

відпалювальний

ВІДПА́ЛЮВАЛЬНИЙ, а, е, техн. Признач. для відпалювання ( див. відпа́лювання). Відпалювальна піч.

Словник української мови (СУМ-11)

Значення в інших словниках

  1. відпалювальний — відпа́лювальний прикметник  Орфографічний словник української мови
  2. відпалювальний — -а, -е, тех. Признач. для відпалювання (див. відпалювання I).  Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. відпалювальний — ВІДПА́ЛЮВАЛЬНИЙ, а, е, техн. Признач. для відпалювання (див. відпа́лювання¹). Видутий посуд брали просто руками й ставили на дошки, розкладені на підлозі, замість відпалювальної печі (Д. Бузько).  Словник української мови у 20 томах