відпирхуватися
ВІДПИ́РХУВАТИСЯ, уюся, уєшся, недок., ВІДПИ́РХАТИСЯ, аюся, аєшся, док. Пирхаючи, прочищати ніс, рот, горло.
Клацають умивальники, дзюрчить вода, відпирхуються червоноармійці (Збан., Сеспель, 1961, 211);
Мокрі як хлющ, ледве живі, люди одпирхувалися, стріпувались (Кучер, Голод, 1961, 262);
Відпирхавшись,.. опричники знов накидались на хлопців (Гончар, Таврія, 1952, 426).
Словник української мови (СУМ-11)