відполірований
ВІДПОЛІРО́ВАНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до відполірува́ти.
На спині бійця вона [металева плита] вилискувала, як добрячий, відполірований скибами грунту леміш (Гончар, І, 1954, 53).
Словник української мови (СУМ-11)ВІДПОЛІРО́ВАНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до відполірува́ти.
На спині бійця вона [металева плита] вилискувала, як добрячий, відполірований скибами грунту леміш (Гончар, І, 1954, 53).
Словник української мови (СУМ-11)