Словник української мови в 11 томах

відроду

ВІДРО́ДУ, присл. Змалечку, з малих років, здавна.

Я в службі виросла; мабуть, відроду на чужих працюю (Фр., XIII, 1954, 112);

Ми ж із тобою — друзі відроду, І розлучатися все-таки жаль (Мал., І, 1956, 245).

Словник української мови (СУМ-11)

Значення в інших словниках

  1. відроду — відро́ду прислівник незмінювана словникова одиниця  Орфографічний словник української мови
  2. відроду — присл. Змалечку, з малих років, здавна.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. відроду — ВІДРО́ДУ, присл. Змалку, з малих років, здавна. Я в службі виросла; мабуть, відроду на чужих працюю (І. Франко); Ми ж із тобою – друзі відроду, І розлучатися все-таки жаль (А. Малишко); Кириленко ..  Словник української мови у 20 томах
  4. відроду — див. здавна  Словник синонімів Вусика
  5. відроду — ЗМА́ЛКУ (з дитинства, з малоліття), ЗМА́ЛУ, ЗМА́ЛЕЧКУ, З ПЕЛЮШО́К, З МАЛИ́Х ЛІТ, ВІДМА́ЛКУ розм., ЗРО́ДУ рідше, ВІДРО́ДУ рідше. Ще змалку з матір'ю старою Ходив з торбами цей козак, Отак і виріс сиротою, У наймах (Т.  Словник синонімів української мови