відрізок
ВІДРІ́ЗОК, зка, ч.
1. Невелика частина, шматок чого-небудь.
Такт — це відрізок музичного твору, що починається з сильної долі і закінчується перед наступною сильною долею (Осн.. диригув., 1960, 7);
Відрізок шкіри;
// Відтинок (про час, простір).
Двадцять літ! Ніби й невеликий відрізок часу, а скільки незвичайних подій і величезних змін [у Львові] сталося (Цюпа, Україна.., 1960, 257);
Відрізок шляху.
2. мат. Частина будь-якої лінії, обмеженої з обох боків.
Відрізки паралельних прямих.., які лежать між паралельними площинами.., рівні (Геом., II, 1954, 8).
3. відрі́зки, ів, мн. Земельні ділянки, захоплені в селян поміщиками після скасування кріпаччини.
Словник української мови (СУМ-11)