відсвіжний
ВІДСВІЖНИ́Й, а́, е́. Який відсвіжує.
Піняве [пиво], як кумис, і відсвіжне, як м’ята (Тулуб, Люцолови, І, 1957, 224);
*Образно. Але і в своїй поетичній творчості Франко весь час повертався до української пісні, занурюючись у її стихію, як у животворний, відсвіжний потік (Рильський, III, 1956, 263).
Словник української мови (СУМ-11)