відсортований
ВІДСОРТО́ВАНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до відсортува́ти.
Картопля була відсортована. Кращу відклали на насіння (Бойч., Молодість, 1949, 133);
// У знач. прикм.
Для сівби використовують відсортоване та перевірене на схожість насіння (Овоч. закр. і відкр. грунту, 1957, 39).
Словник української мови (СУМ-11)