Словник української мови в 11 томах

відстрахувати

ВІДСТРА́ХУВАТИ див. відстра́шувати.

Словник української мови (СУМ-11)

Значення в інших словниках

  1. відстрахувати — відстра́хувати дієслово недоконаного виду  Орфографічний словник української мови
  2. відстрахувати — див. відстрашувати.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. відстрахувати — ВІДСТРА́ХУВАТИ див. відстра́шувати.  Словник української мови у 20 томах
  4. відстрахувати — ВІДГАНЯ́ТИ (силою або погрозою змушувати когось віддалитися від кого-, чого-небудь), ПРОГАНЯ́ТИ, ВІДГО́НИТИ рідше, ПРОГО́НИТИ рідше; ВІДМА́ХУВАТИ, ОБГАНЯ́ТИ рідше (комарів, мух і т. ін.); ВІДСТРА́ШУВАТИ, ВІДСТРА́ХУВАТИ рідше (лякаючи). — Док.  Словник синонімів української мови