відстрибнути —
відстрибну́ти дієслово доконаного виду
Орфографічний словник української мови
відстрибнути —
див. відстрибувати.
Великий тлумачний словник сучасної мови
відстрибнути —
ВІДСТРИБНУ́ТИ, ну́, не́ш, док. Однокр. до відстри́бувати. Зінько .. вирвав коляску і відстрибнув набік (Б. Грінченко); Галченя одстрибнуло, доки я клав хліб на вікно (О. Копиленко); * Образно. Вниз відстрибне кошлате льотне поле, ..
Словник української мови у 20 томах
відстрибнути —
ВІДСКО́ЧИТИ (стрибком або кількома стрибками віддалитися від кого-, чого-небудь), ВІДПЛИГНУ́ТИ, ВІДСТРИБНУ́ТИ, ВІДСАХНУ́ТИСЯ, ВІДХОПИ́ТИСЯ діал. — Недок.: відска́кувати, відпли́гувати, відса́хуватися.
Словник синонімів української мови